Резюме к курсовой работе

Темою роботи є «Стилістичні особливості прози Рея Бредбері та проблеми перекладу (на основі оповідання «Суничне віконце»)».

Метою даної роботи є дослідження особливостей відтворення лексико-стилістичних засобів в перекладі.

Художній текст вирізняється з-поміж інших видів тексту тим, що в ньому найактивніше використовуються тропи та стилістичні фігури. Існує велика кількість засобів оформлення художньої інформації в тексті.

Дослідження художнього дискурсу та стилістичної інтерпретації ідіостилю дозволяє нам зробити висновок, що художній дискурс формують тексти художньої літератури. Кожен текст характеризується наявністю лексико-стилістичних засобів, які формують ідіостиль письменника. Завдяки ідіостилю створюється неповторний колорит задуму автора, епохи, образів та ін. Творчість Рея Бредбері становить цікавий матеріал для дослідження ідіостилю письменника у зв’язку з образністю, яка насичує твори письменника.

Художній переклад – один з найнаглядніших проявів міжлітературної (і значить певним чином міжкультурної) взаємодії. Фактично він є основною частиною національно-літературного процесу, оскільки виступає посередником між літературами – без нього неможливо було б говорити про міжлітературний процес у всій його повноті.

Для ідіостилю Рея Бредбері властивим є використання лексико-семантичних та стилістичних засобів. В оповіданні Рея Бредбері наявні метафори, метонімії, порівняння, епітети тощо, які створюють експресивність та образність новели, наприклад: Our parlor furniture oh, it was like a herd of elephants, I know, and all of it old. And the Chinese hanging crystals that hit when the wind blew [47, c. 2]. –  І меблі у вітальні… авжеж, вони громіздкі, достоту стадо слонів, і старі, я й сама знаю. І китайська люстра з підвісками, які дзеленчать від подуву вітерця  [46, c. 2]. Використання цього топоніму створює асоціативний зв’язок з відомим на увесь світ китайським фарфором. Китай-батьківщина фарфору. Китай по-англійськи – China-Чайна – що означає також і фарфор. Можна сказати, що фарфор є вершиною традиційного прикладного мистецтва Китаю. Історія фарфору налічує більше 3-тисяч років. Початок виробництва фарфор в Китаї відноситься приблизно до 6-7 століття, коли шляхом вдосконалення технологій і підбору вихідних компонентів стали отримувати вироби, що відрізняються білизною і тонкістю черепка [39].

Дослідження методів перекладу, які застосовуються при відтворенні оповідання Рея Бредбері «Суничне віконце» дозволило нам виділити наступні способи передачі лексико-стилістичних засобів оригіналу: транскрипція і транслітерація (14%); калькування (25%); еквівалент (47%);  описовий переклад (39%).

Наприклад:

The strawberry window, best of all, cured people of their paleness, warmed the cold rain, and set the blowing, shifting February snows afire [47, c.1]. – Суничне віконце – найгарніше – викликало рум’янці на блідих щоках людей, зігрівало холодний дощ, запалювало рухливі лютневі завії полум’ям [46, c.1]. В цьому прикладі використана метафора cured people of their paleness. Лексема paleness в тексті оригіналу виражена іменником. В перекладі її відтворено за допомогою опису на блідих щоках.

Основними типами перекладацьких трансформацій, які застосовано при відтворенні оповідання Рея Бредбері «Суничне віконце» є наступними: додавання (56%); опущення (39,5%); конкретизація (28,5%); генералізація (31%); заміна (54%); перестановка (42%).

При відтворенні метафори Her voice was not bitter використано трансформацію заміни: “Will. . . Her voice was not bitter, but soft, featureless, and as uncolored as the moonlight that showed what she was doing [47, c. 2]. – Уїлле… – в її голосі не було гіркоти, він звучав тихо, невиразно, безбарвно, мов місячне світло, при якому було видно все, що вона робила [46, c. 2]. В тексті оригіналу лексема bitter є прикметників. В українському перекладі використана заміна на іменник – гіркота. Метафора передає значення суму в голосі.

Отже, процесі перекладу художньої літератури перекладачі стикаються ізсуттєвими труднощами у трансляції певних мовних одиниць автентичного текстумовою перекладу. Універсальних перекладацьких «рецептів» не існує, однак загалом перекладати лексичні та стилістичні одиниці в художньому творі складніше, ніж будь-які інші, що пов’язано з їх образністю. Це викликано тим, що необхідно вирішити, передавати чи не передавати метафоричність, зберігати чи не зберігати стилістичні та конотативні особливості одиниці, яка перекладається. Іноді необхідно прийняти рішення, чим жертвувати: образом чи змістом.